- .
Найдено совпадений - 3574 за 0.00 сек.
 3496. Дипломний проект - Планування використання паливо-мастильних матеріалів в умовах ТзОВ „Золота Нива” Борщівського району Тернопільської області | Компас
. Розроблені конкретні технологічні заходи скорочення втрат нафтопродуктів та їх раціонального використання.
Обґрунтовано технологічну схему забезпечення нафтопродуктами господарства, що виключає необхідності утримувати нафтогосподарства, а передбачає безпосередню доставку нафтопродуктів та їх збереження у пересувних модульно-контейнерних станціях.
Детально представлено перелік видів та їх технологічний зміст щодо технічного забезпечення нафтоскладського обладнання, згідно планово-попереджувальної системи ТО та ремонту.
Розроблено установку для збору і регенерації відпрацьованих масел. Спроектовано конструкцію багатоступеневого фільтра.
Сформульовано основні питання та розроблені заходи з охорони праці при виконанні технологічних операцій забезпечення нафтопродуктами. Особлива увага приділена питанням охорони праці та довкілля при використанні нафтопродуктів.
Проведено економічну оцінку заходів з підвищення ефективності використання паливно-мастильних матеріалів.
ВСТУП
1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА
1.1 Характеристика господарства та аналіз ефективності використання паливно-мастильних матеріалів
1.2 Обґрунтування обраної технологічної схеми забезпечення нафтопродуктами
1.3 Заходи з підвищення ефективного використання ПММ
1.4 Висновки з розділу
2 ПЛАНУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
2.1 Технологічний розрахунок забезпечення нафтопродуктами господарства
2.1.1. Розрахунок потреби господарства в паливно-мастильних матеріалах.
2.1.2. Розрахунок місткості резервуарного парку.
2.2 Розрахунок природних втрат моторних палив
2.2.1 Загальні положення
2.2.2 Природна втрата при прийомці нафтопродуктів
2.2.3. Природна втрата нафтопродуктів в перший місяць зберігання
2.2.4. Природна втрата при зберіганні нафтопродуктів понад один місяць
2.2.5. Природна втрата нафтопродуктів при відпустці в транспортні засоби
2.2.6. Природна втрата нафтопродуктів на автозаправних станціях і пунктах заправки.
2.2.7 Природна втрата нафтопродуктів при транспортуванні
2.2.8. Природна втрата нафтопродуктів при тривалому зберіганні.
2.3 Технічне обслуговування нафтоскладського обладнання.
2.4 Висновки з розділу.
3 РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ УСТАНОВКИ ДЛЯ ЗБОРУ І ОЧИЩЕННЯ ВІДПРАЦЬОВАНОГО МАСТИЛА.
3.1 Основи раціонального використання відпрацьованих мастил.
3.2 Розробка схеми запропонованої конструкції.
3.3 Огляд існуючих конструкцій фільтрів й обґрунтування обраної конструкції.
3.4 Будова і принцип роботи проектованого фільтра
3.5 Вимоги до конструкції фільтру
3.6 Розрахунок технологічного процесу очистки мастила гравітаційно-силовим полем.
3.7 Розрахунок пористого елементу
3.8 Висновки з розділу
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ДОВКІЛЛЯ.
4.1 Розробка логіко-імітаційних моделей виникнення травмонебезпечних ситуацій.
4.2. Пожежна безпека у процесах транспортування та зберігання моторних палив
4.2.1. Склади з легкозаймистими рідинами та горючими рідинами
4.2.2 Склади балонів з газами
4.3 Охорона праці у процесах транспортування та зберігання моторних палив.
4.4 Техніка безпеки при роботі в лабораторії та перша допомога при нещасних випадках
5 ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗАХОДІВ З ЕНЕРГООЩАДНОСТІ ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
ВИСНОВКИ
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Аналіз та обґрунтування технологічної схеми нафтопродуктозабезпечення господарства – 1
2. Технічна експлуатація нафтоскладського обладнання – 1
3. Установка для збору і очищення відпрацьованого масла (вид загальний) – 1
4. Фільтр (складальне креслення, деталювання) – 2
6. Економічна оцінка заходів з енергоощадності ПММ – 1
-мастильних матеріалів. Прикладне значення роботи полягає у тому, що впровадження представлених рекомендацій з технологічних заходів та систем дозволяє зменшити втрати нафтопродуктів від 0,28% до 0,17% по об’єму.
1. На підставі ретельного аналізу організації підрозділу нафтопродуктозабезпеченя встановлено, що головними причини втрат палива є випаровування та нераціональне використання вторинних ресурсів (відпрацьованих мастил). Тому, запропонована нова схема організації забезпечення господарства нафтопродуктами з використанням модульно-контейнерних станцій і пересувних баків-сховищ є найбільш прийнятною, що дозволяє зменшити втрати ПММ в 4 рази та зменшити прямі експлуатаційні витрати на утримання підрозділу нафтопродуктозабезпечення до 25%.
2. Результатом проведеного аналізу і розрахунків встановлена потрібна кількість технологічного обладнання для річної потреби в ПММ у 195 т, зокрема для резервуарного парку це становить:
- модульно-контейнерна заправна станція АЗС АБП-2М по 10 м3 – 2 од;
- бак-сховище PETRO FM 05 по 5 м3 – 3 од.
3. До нагальних і ефективних заходів з енергоощадності у процесах транспортування та зберігання моторних палив слід віднести впровадження планово-попереджувальної системи технічного обслуговування та ремонту нафтоскладського обладнання.
4. Згідно запропонованої оригінальної методики в проекті можна розрахувати норму природних втрат нафтопродуктів. Представлений приклад показав, що при витраті дизельного палива за липень місяць, з урахуванням страхового запасу, у 28,35 т, втрати складуть 7,5 кг. А це тільки за місяць дорівнює близько 127,5 грн., а за рік по господарству для усіх видів нафтопродуктів – декілька тисяч гривень.
5. Розробка конкретних технічних рішень щодо регенерації відпрацьованих мастил є актуальною задачею для АПК. Відсутність технологічного обладнання для цього в Україні дозволила запропонувати конкретну схему установки, в якої використана модель багатостадійної системи фільтрації мастила. Що і було реалізовано в конструкції універсального фільтру.
6. Проведений технологічний розрахунок ступенів гравітаційного очищення та пористого елементу дозволив обґрунтувати основні технологічні та геометричні параметри фільтра. Розрахований тиск та пропускна здатність фільтруючого елементу дозволяє використовувати промислові пористі матеріали.
7. Запропоновані конкретні заходи по дозабезпеченню робітників нафтогосподарства здоровими і безпечними умовами праці. Які мають на меті зменшення ймовірностей виникнення травмонебезпечних ситуації при виконані основних операції, що можуть спричинити матеріальні втрати та травмувати працівників.
8. Розроблені заходи з раціонального використання ПММ є економічно обґрунтованими, про що свідчать відповідні розрахунки, які проведені на прикладі приватного підприємства „Золота Нива” Приморського району Запорізької області. Так, разом із зменшенням прямих експлуатаційних витрат на 351 грн/т очікується річна економія коштів у розмірі 68445 грн. Капітальні вкладення, що передбачаються у розмірі 135660 грн окупляться за 2 роки.
Дата добавления: 27.10.2022
|
|
 3497. Креслення - Стенд депарафінізації НКТ | AutoCad
Кількість робочих камер.......................2
Обєм завантаження в робочу камеру труб НКТ, шт.:
∅60мм........................................35;
∅73мм........................................24;
∅89мм........................................16.
Габаритні розміри робочої камери, мм:
-довжина..............................13000
-ширина...............................685
-висота...............................1080
Обєм шламонакопичувача, м3 ...................2
Обєм барботажної ємності, м3 ................1,4
Дата добавления: 15.11.2022
|
 3498. Курсовий проект (училище) - Склад промислових товарів 54 х 12 м у Волинській області | AutoCad
1. Вихідні дані та характеристика будівлі 3 cт.
2. Розділ I “Об’ємно планувальне та архітектурно-конструктивне рішення” 4 ст.
3. Роздід II “Інженерно - технічне обладнання” 8 ст.
4. Розділ III “Техніко-економічні показники та список літератури” 9 ст.
Район будівництва: Волинська область
Розрахункова темпаратура зовнішнього повітря – до 30°С
Глибина промерзання грунту – 90 см
Нормативні силові навантаження – до 100кг/м2
Клас будівлі: II
Ступінь довговічності: II
Ступінь вогнестійкості: II
Висота приміщення -8,450 м
. Розміри будівлі в осях 12х54м. Висота будівлі 8,450 м.
Фундаменти монолітні залізбетонні стаканого типу, колони з/б, прямокутного січення.
Крок колон 1х12 м, проліт 3х18 м. Покриття із решітчастої балки, по яких влаштовують ребристі плити. Стіни виконані із легко бетонних стінових панелей, тільки біля воріт стіни цегляні, товщиною 510 мм. Підлоги бетонні.
Розмір фундаментів під несучі колони – 2400х2700мм, а під колони фахверку 1500х1500мм.
Колони запроектовані розміром 400х500, 300х400мм. Стійки фахверку коробчастого профілю виконують з двох швелерів (N12) з’єднаних зварювальним швом та накладками.
Дане приміщення опалювальне, то стінові панелі прийняті товщиною 300мм. Використовуються панелі такої висоти: 1200мм, 1800мм.
Перекриття решітчаста балка довжиною 12м, яку покриваються ребристими панелями розміром 3х6м.
Покрівля виконана з покрівельної мембрани Protan.
Конструктивна схема будинку являє собою каркасну будівлю, збірні залізобетонні вироби прийняті по територіальному каталогу для промислових будівель.
Дата добавления: 23.11.2022
|
3499. Курсовий проект - Проєктування механічної дільниці для обробки деталі " Шестерня ведена коробки відбору потужності автомобіля КРАЗ 6510" | Компас
1.Визначення типу виробництва.
2.Визначення річної потреби в технологічному обладнанні.
3.Розрахунок допоміжного часу.
4. Розрахувати штучно-калькуляційний час за кожної операції.
5.Кількість обладнання на дільниці.
6.Завантаження обладнання.
7.Середнє завантаження.
8.Визначення кількісного складу працівників на дільниці.
9.Визначення розмірів основних і допоміжних площ цеху.
10.Загальна площа .
11.Визначення сітки колон.
12. Визначення висоти будівлі.
13. Визначення довжини дільниці.
14. Визначення кількості прольотів.
15 Визначаємо площу складу:
16. Відділення заточування інструменту.
17. Контрольне відділення.
18. Відділення ремонту спорядження та інструменту.
19. Відділення для збирання і переробки стружки.
Річна програма випуску 16000
Вага деталі: 8,8 кг
Тип виробництва заздалегідь визначають на початковій стадії розробки ТП залежно від річного об’єму випуску і маси оброблюваних деталей.
Згідно з таблиці (1) тип виробництва: Крупносерійне.
Дата добавления: 23.11.2022
|
3500. АБ Обстеження технічного стану будівельних конструкцій житлового будинку із вбудованою дошкільною установою в Вінницької області | ArchiCAD, PDF
- нормований швидкісний натиск вітру для ІІ району - 45 кгс/м2;
- нормоване снігове навантаження для V району - 160 кгс/м2;
- нормована глибина промерзання ґрунту - 0,80 м.
- розрахункова температура зовнішнього повітря - 21°С;
- сейсмічність - 6 балів.
-х роках.
Існуючий житловий будинок із будованою дошкільною установою – двоповерховий з загальними розмірами в осях 12.65х42.50 м. Висота приміщень житлового будинку із вбудованою дошкільною установою складає на першому поверху 2,6 м та на другому поверху 2,6 м
Конструктивна схема будівлі каркасна з несучими внутрішніми колонами.
Конструктивні елементи будинку виконанні:
- фундаменти - бутобетоні ;
- зовнішні стіни - з цегли;
- внутрішні стіни - з цегли;
- перегородки - із червоної звичайної цегли;
- перекриття – зі збірних залізобетонних плит;
- покрівля – чотирьохскатна (дерев’яна кроквяна система) вкрита хвилястими азбестоцементними листами;
- вимощення із бетону.
Загальні дані
Ситуаційний план
Фасад 1-2
Фасад 2-1
Фасад А-В
Фасад В-А
План першого поверху
План другого поверху
План даху
План крокв
Розріз
Слуховое вікно
Вузли
Дата добавления: 01.12.2022
|
3501. Курсовий проект (училище) - ТК на влаштування підлог з керамічної плитки для школи | AutoCad
Вступ
Розділ - 1 “Сфера застосування”
Розділ - 2 “Організація та технологія будівельного процесу”
Розділ - 3 “Матеріально технічні ресурси”
Розділ – 4 “Техніко економічні показники”
Розділ – 5 “Контроль якості”
Розділ – 6 “Охорона праці”
Література
Загальна площа облицювання підлоги керамічною плиткою становить 194 м2.
.
Дата добавления: 09.12.2022
|
3502. Курсовой проект - Одноэтажное промышленное здание 68 х 42 м | AutoCad
1.Введение
2.Архитектурно-планировочное решение
3.Архитектурно-конструктивное решение:
3.1.Конструктивная схема
3.2.Фундаменты
3.3.Колонны. Фахверковые колонны
3.4.Стальные связи каркаса
3.5.Подкрановые балки
3.6.Стропильные балки
3.7.Стены
3.8.Окна
3.9.Ворота
3.10.Покрытие. Кровля
3.11.Полы
3.12.Лестницы
3.13.Внутренняя и наружная отделка
Список литературы
Проектируемое здание – это одноэтажное промышленное трехпролетное сооружение, каркас здания выполнен из металлических несущих конструкций, прямоугольное в плане с размерами в осях 68х42м. Пролеты равны 18 (в осях А-Б), 24 (в осях В-Г) и 24 м (в осях Д-Е). Шаг колонн по среднему ряду –6 м.
Пролеты обустроены опорными мостовыми кранами грузоподъемностью 25т в пролете 18м (А-Б) и 24м (В-Г) и 50 т в пролете 24м (Д-Е). В торцах для крепления стеновых панелей размещены фахверковые колонны с нулевой привязкой к поперечной разбивочной оси.
Здание изолируется стенами и крышами от внешнего окружения. Для освещения и проветривания помещений устраивают в стенах оконные отверстия.
. В продольном направлении рамы связаны подкрановыми балками, вертикальными связями, подстропильными фермами. Стальные связи устанавливаются по всем рядам между колоннами и опорами стропильных конструкций.
В качестве фундаментных балок используется ФБ6-1 в количестве 30 штук.
В проекте применены стальные колонны двухветвевого сечения 600*500 мм. Фахверковые колонны устанавливают в торцах здания для крепления стенового ограждения, шаг 6,0м и состоят из двух швеллеров № 22 и соединены накладками.
В данном здании связи выполнены из стального горячекатаного равнополочного уголка 100х5.
Проектируемое здание оборудовано опорными мостовыми кранами грузоподъёмностью 25т и 50т .
В проекте мы применили стальные фермы с уклоном верхнего пояса 1,5%. Стропильные фермы с уклоном 1,5% предусмотрены для пролетов 18, 24, 30 и 36 м. Высота ферм в коньке 2800 (для пролета 18 м) и 3200 мм. (для пролетов 24 м) .
В соответствии с шагом крайних колонн номинальная длина всех стеновых панелей, за исключением угловых и простеночных, принимается 6 и 12 м.
Для осуществления технологического процесса в здании предусматривается выполнение распашных двупольных ворот высотой 3,5м, шириной 3,6 м. Полотна распашных ворот навешиваются на петли.
В качестве плит покрытия используем железобетонные ребристые плиты, изготавливаемые длинной 6 м и шириной 3 м.
В здании применена малоуклонная кровля из рулонного материала с пропиткой битумной.
Для обеспечения требований противопожарной безопасности для доступа на крышу в здании проектируются стальные лестницы. Лестницы шириной 0,5м. Шаг ступеней 300мм. Лестница не доходит до уровня земли на 1,2м.
Дата добавления: 11.12.2022
|
3503. Курсовий проект - ПОБ цеху холодної прокатки | AutoCad
1. Вихідні дані
2. Елементи проекту виробництва робіт
2.1. Підрахунок обсягів та трудомісткості робіт
2.2. Відомість трудових витрат
3. Вибір монтажних кранів
4. Картка визначних робіт і ресурсів сіткового графіка
5. Розрахунок площ складів
5.1 Відомість розрахунку складів
5.2 Розрахунок тимчасових адміністративно-побутових приміщень
6. Розрахунок тимчасового водопостачання будівельного майданчика
7. Розрахунок тимчасового електорозабезпечення будівельного майданчика
8. ТЕП будгенплан
Список використаної лiтератури
| -left:5.65pt"]№ варіанта будівлі |
| .
-тів
| | .
-
| -літ
| . колон
|
-
| .
-
|
-ху
| -ть
-льо-тів
| -ть
| -ть
-хів | | | | -size:12px"]І – м
| -б
|
|
|
|
Дата добавления: 22.12.2022
3504. Курсовий проект - Розрахунок трансмісії ЗАЗ 1102 | Компас
1. ВСТУП 3
2. КІНЕМАТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТРАНСМІСІЇ 4
3. РОЗРАХУНОК ЗУБЧАСТОЇ ПЕРЕДАЧІ 6
4. ПРОЕКТНИЙ РОЗРАХУНОК ВАЛІВ 13
5. КОНСТРУКТИВНІ РОЗМІРИ КОРПУСА 14
6. ЕСКІЗНЕ КОМПОНУВАННЯ РЕДУКТОРА 15
7. ВИЗНАЧЕННЯ РЕАКЦІЙ ОПОР 16
8. РОЗРАХУНОК ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ 20
9. РОЗРАХУНОК ШЛІЦЕВОГО З'ЄДНАННЯ 21
10. РОЗРАХУНОК РІЗЬБОВОГО ЗЄДНАННЯ 22
11. РОЗРАХУНОК ДИФЕРЕНЦІАЛА 23
12. РОЗРАХУНОК ПІВОСІ 27
13. ВИБІР СПОСОБУ ТА ТИПУ ЗМАЩУВАННЯ ПІДШИПНИКІВ ТА ПЕРЕДАЧІ 28
14. СКЛАДАННЯ РЕДУКТОРА 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 30
СКЛАДАННЯ РЕДУКТОРА
Перед збиранням редуктора внутрішню порожнину корпуса очищають і покривають маслостійкою емаллю. Складання редуктора проводять у відповідності з кресленням загального вигляду. Починають складання з того, що на шип надівають шайби сателітів, самі сателіти і фіксують їх. Зібраний шип поміщають між правим та лівим корпусом диференціала, в який попередньо було встановлено півосьові шестерні з шайбами. Диференціал з’єднують болтами М8-65 (6 шт.).
Потім до нього прикріплюють зубчасте колесо (6 болтів М8-30).
Напресовують підшипники на корпус диференціала розігрівши їх в маслі до температури 80...100 град. Встановлюють диференціал в картер зчеплення і утримуючи його приєднують КПП.
Встановлюють півосі.
Перевіряють провертання валів, відсутність заклинювання підшипників.
Вкручують пробку маслозливного отвору та контрольні пробки. Заливають в редуктор масло.
Редуктор обкатують і випробовують на стенді.
Дата добавления: 24.12.2022
|
3505. Курсовий проект (коледж) - Технічне обслуговування та поточний ремонт автогрейдера | Компас
Вступ
1 Загальний розділ
1.1 Призначення і характеристика експлуатаційної бази ДЕП
1.2 Призначення і завдання зони технічного обслуговування
1.3 Пристрій і класифікація автогрейдерів
1.4 Технічне обслуговування автогрейдерів
1.5 Види і періодичність технічного обслуговування і ремонту автогрейдерів
2 Технологічний розділ
2.1 Режим роботи підрозділів ДЕП
2.2 Вибір дорожніх машин
2.3 Вибір спецмашин та автомобілів, розрахунок середньодобового пробігу
2.4 Розрахунок виробничої програми технічного обслуговування та поточного ремонту дорожніх машин
2.5 Розрахунок виробничої програми технічного обслуговування та поточного ремонту спецмашин та автомобілів
2.5.1 Вибір нормативів
2.5.2 Визначення періодичності виконання То та ПР автомобілів
2.5.3 Визначення трудомісткості технічних обслуговувань та ремонтів
2.5.4 Визначення загальної трудомісткості технічних обслуговувань та ремонтів спецмашин та автомобілів
2.5.5 Визначення виробничої програми технічного обслуговування та поточного ремонту спецмашин та автомобілів
2.6 Визначення річної виробничої програми підприємства
2.6.1 Визначаємо загальну трудомісткість робіт
2.6.2 Розподілення робіт в зоні технічного обслуговування та поточного ремонту, які проводять в стаціонарних умовах
2.7 Розробка річного плану ТО та ПР
2.8 Визначення потреб в пересувних засобах обслуговування та ремонту
2.9 Визначення кількості постів в зонах ТО та ПР
2.10 Розрахунок кількості робочих відділень
2.11 Вибір обладнання, оснастки та встановлення норм часу та розрахунок площі
3 Організаційний розділ
3.1 Правові та організаційні питання охорони праці
3.2 Техніка безпеки і протипожежні заходи під час роботи з автогредерами
3.3 Правила техніки безпеки при роботі на грейдерах
3.4 Організація роботи машиніста автогрейдера
4. Конструкторський розділ
4.1 Основи системи технічного обслуговування і ремонту
4.2 Ремонт основних складальних одиниць автогрейдера
4.3 Рама і робоче обладнання автогрейдерів
5 Економічний розділ
5.1 Визначення витрат на ТО та ремонт дорожніх машин з розрахунку на один машино-час роботи
5.1.1 Витрати заробітну плату працівників
5.1.2 Витрати на матеріали та запасні частини для проведення ТО та ремонту дорожніх машин
5.2 Витрати на матеріали та запасні частини на ТО та ТР автомобілів
5.3 Сума накладних витрат по кожному виду дорожніх машин
Висновок
Література
Висновок:
У дипломному проекті на тему «Удосконалення технологічного процесу технічного обслуговування та ремонту автогрейдерів в умовах майстерні дорожньо-експлуатаційного підприємства на 25 дорожніх та 14 спеціальних машин» розглянуті питання організації ТО та ПР автогрейдера, засоби усунення недоліків та технологічний процес ремонтуавтогрейдера.
Розрахована виробнича програма ТО і ремонтів на 2021 рік з урахуванням заданого пробігу автомобілів і напрацьованих машино-годин дорожніх машин, розроблений графік планово-попереджувальних ремонтів, виконаний підбір технологічного обладнання для ремонтного відділення та розроблено планувальне рішення.
У розділі з охорони праці розглянуті питання забезпечення безпеки праці з точки зору пожежної безпеки, промислової санітарії, екології та естетики.
Запропоновані в конструкторському розділі засоби обслуговування ав-тогрейдера підвищують якість експлуатації.
В економічному розділі виконаний розрахунок техніко-економічних показників проекту. У результаті впровадження запропонованих заходів по організації виробництва в майстерні будуть працевлаштовані 13 робочих, середній заробіток яких може скласти 11326,84 гривень в місяць.
З прибутків від основних робіт, виконаних підрозділами ДЕП направ-ляються засоби на забезпечення роботи ремонтних майстерень.
При належній організації робіт та своєчасному проведенні заходів, та при виділених засобів, майстерня може повністю та якісно забезпечити пра-цездатність рухомого складу парку дорожніх та спеціальних машин.
Дата добавления: 24.12.2022
|
3506. Бакалаврська робота - Удосконалення технологічного процесу ТО-2 у вантажному АТП на 130 автомобілів | Компас
Вступ
1. Технологічна частина
1.1. Коректування нормативів ТО та ПР рухомого складу
1.2. Розрахунок річної виробничої програми та об’єму робіт
1.3. Розрахунок зони ТО-2
2. Конструкторська частина
2.1. Домкрат гвинтовий
2.2 Розрахунок на міцність та ергономічність
3. Охорона праці
3.1. Нормативно-правова база охорони праці
3.2. Організація ОП на виробництві
3.3. Заходи по техніці безпеки у зоні ТО-2
3.4. Виробнича санітарія
3.5. Протипожежні заходи
4. Економічна частина
Література
-66 – 65шт. і ГАЗ-51 – 65шт.
Середньодобовий пробіг автобусів – 150км.
Кількість робочих днів за рік – 255.
Автомобілі зберігаються на відкритому майданчику, категорія умов експлуатації – ІV.
Дата добавления: 28.12.2022
|
3507. АБ Улаштування пандусу (капітальний ремонт) в житловому будинку в м. Горішні Плавні | ArchiCAD
.Загальні дані; 2. Генеральний план, М 1:1000, Ситуаційна схема.
Основіні креслення марки АБ (Архітектурно-будівельні рішення):1.Загальні дані; 2. Фрагмент плану на позначці ±0.000, М 1:50; 3. Вид А, М 1:50; Вид Б, М 1:50; 4. Розріз 1-1, М 1:50; Вузли А, В; 5. Розріз 2-2, М 1:50; Розріз 3-3, М 1:50; Вузли Б, Г
Конструктивні рішення:
Фундаменти пандуса бетонні.
Конструкція пандуса запроектована з металевих конструкцій.
Стійки пандуса виконані з труби квадратної.
Поручні виконані з труби круглої.
Сходи виконані з бетону армованого сіткою Ø10 з чарункою 150х150 мм.
Улаштування пандуса (капітальний ремонт) включає в себе:
- демонтаж частини сходів;
- улаштування пандуса;
- улаштування сходів;
- улаштування відмостки.
Дата добавления: 04.01.2023
|
3508. АР ГП Жилой дом усадебного типа 1 этаж + мансарда, подвал и отдельностоящий гараж | ArchiCAD
1. Общие данные.
2. Схема генерального плана М 1:500; Ситуационная схема
3. План подвала жилого дома, М 1:100
4. План первого этажа жилого дома, М 1:100
5. План мансардного этажа жилого дома, М 1:100
6. План гаража, М 1:100
7. Северо-западный фасад жилого дома и гаража, М 1:100; Юго-западный фасад жилого дома и гаража, М 1:100
8. Юго-восточный фасад жилого дома и гаража, М 1:100; Северо-восточный фасад жилого дома и гаража, М 1:100
9. Цветовое решение главного фасада жилого дома и гаража
10. Цветовое решение бокового фасада жилого дома и гаража
Житловий будинок являє собою одноповерхову будівлю з підвалом та мансардним поверхом, розмір по периметру якої складає 12,55 х 12,40 м. Розмір будинку в осях складає 12,30 х 12,30 м. Головний вхід до житлового будинку садибного типу запроектований з північно-східної його сторони.
В підвалі в проектованому житловому будинку садибного типу розміщуються сходи та підвальні приміщення. Висота поверху – 2,25 м.
На першому поверсі в проектованому житловому будинку садибного типу розміщуються сходи, передпокій, хол, дві кімнати, суміщений санвузол, гардеробна, комора.
Висота поверху – 2,8 м.
На мансардному поверсі розміщуються хол, кімната, комора, веранда.
Висота поверху – 2,7 м.
Фундамент – монолітний стрічковий.
Огороджувальні несучі стіни – силікатна цегла товщиною 510, 380 мм.
Внутрішні несучі стіни – силікатна цегла товщиною 510 мм.
Перегородки – цегляні, товщиною 250, 120 мм.
Перекриття – залізобетонні плити.
Дах будинку – багатоскатний з покриттям із металочерепиці.
Дата добавления: 04.01.2023
|
3509. Дипломний проект - Розробка головної передачі автомобіля категорії М1 | Компас
ВСТУП 2
1. АНАЛIЗ ВИХIДНИХ ДАНИХ ТА РОЗРОБКА КОМПОНУВАЛЬНОЇ СХЕМИ АВТОМОБIЛЯ 3
1.1. Визначення маси автомобіля і кількості його осей
2. РОЗРАХУНОК ТЯГОВОЇ ДИНАМІЧНОСТІ
2.1. Побудова швидкісної характеристики двигуна
2.2. Розрахунок передаточних чисел трансмісії
3. ТЕХНІКО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ АВТОМОБІЛЯ
3.1. Розрахунок тягово-швидкісних властивостей
3.2. Розрахунок швидкісної характеристики розгону, гальмівних властивостей, стійкості і керованості
3.3. Показники стійкості
3.4. Керованість
3.5. Плавність ходу
3.6. Прохідність
3.7. Паливна економічність
ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ФУНКЦІОНУЮЧИХ ФУНКЦІЙ АВТОМОБІЛЯ
4. 1. Трансмісія
4.1.1. Зчеплення
4.1.2. Коробка передач
4.1.3. Карданна передача
4.1.4. Головна передача
4.1.4.1Проектний та перевірочний розрахунок вала
4.1.4.2. Проектний розрахунок та конструювання вала.
4.1.4.3Перевірка статичної міцності вала.
4.1.4.4.Розрахунок вала на втомну міцність.
4.1.5. Диференціал
4.1.6. Привод ведучих коліс
4.2. Вибір і обґрунтування типу і конструкції ходової системи автомобіля і визначення основних їх параметрів
4.2.1. Несуча система (рама автомобіля)
4.2.2. Мости
4.2.3. Підвіска
4.3. Вибір і обґрунтування типу і конструкції органів керування, визначення їх основних параметрів
4.3.1. Передаточні числа рульового керування
4.3. Вибір і обґрунтування типу і конструкції органів керування, визначення їх основних параметрів
4.3.1. Передаточні числа рульового керування
4.3.2. Рульовий механізм
4.4. Гальмівна система
4.4.1. Гальмівний механізм
5. Аналіз конструкцій колісного редуктора
5.1 Вимоги, класифікація, застосовність
5.2 Огляд і аналіз існуючих конструкцій
5.3 Обгрунтування типу і параметрів
5.4 Вибір матеріалів та огляд тенденцій розвитку
Висновки
ЛІТЕРАТУРА
1.Повна маса автомобіля Ga, H...............................17640
2.Максимальна швидкість V,м/с............................35
3.Потужність двигуна Ne ,кВт...............................45,52
4.Максимальний крутний
момент М при w , Н*м при рад/с..............116,5/258,5
В результаті проведеної роботи був розроблений автотранспортний засіб, в якому спроектовано головну передачу. Використання правильно підібраних чисел трансмісії дає підвищення паливної економічності, зменшення шкідливих викидів в навколишнє середовище та підвищення динаміки автомобіля.
В ході виконання бакалаврської роботи були вирішені такі питання:
•Розробка компонувальної схеми автомобіля;
•Тяговий розрахунок автомобіля та визначення його техніко-економічних якостей;
•Конструкторська розробка головної передачі.
В даному транспортному засобі використовується гіпоїдна передача яка підвищує плавність зачеплення, знижує шум від роботи заднього моста і забезпечує передачу більшого крутного моменту в порівнянні зі спіраллю конічної передачі. Крім того, гіпоїдна головна передача знижує висоту карданної передачі, а значить і підлоги кузова, внаслідок чого досягається більш зручне розміщення пасажирів у кузові та частково знижується центр ваги автомобіля, що підвищує його стійкість.
Дата добавления: 05.02.2023
|
3510. КМ КБ Будівля установки зневоднення вугільного пилу | AutoCad
- одноповерхова однопролітне спорудження в осях А-Г, 1-7 з розмірами в плані 18,0 х 36,0 м. Висота до низу балок покриття 18.110.
Будівля - каркасна, запроектована по рамно-в’язевій схемі. Колони - металеві, постійного перетину по всій висоті. Виконані у вигляді зварних двотаврів з товстолистової сталі. Крок колон в поздовжньому напрямку 6,0 м. Несучі колони каркаса запроектовані з консолями на відм 14,550 для встановлення металевих підкранових балок складеного зварного перетину .Підкранові балки запроектовані довжиною 6,0 м на отм.14.920.Вдоль підкранових балок, в міжколоному просторі, передбачені площадки обслуговування підкранових колій. Несучі конструкції майданчиків виконані з прокатних профілів з покриттям з рифленої листової сталі. Колони встановлюються на фундаменти, через фундаментні болти.
Основними несучими елементами покриття є балки покриття прольотом 9,0 м з ухилом верхніх поясів, складеного зварного перетину з товстолистової сталі. Стійкість покриття в поздовжньому напрямку забезпечується горизонтальними зв'язками і розпірками по торцях будівлі і в пролітах. Встановлюються балки покриття на колони з боковим жорстким опіранням. Кріплення виконано на болтах М24.
Для забезпечення геометричної незмінюваності будівлі передбачені вертикальні зв'язку по колонах з прокатних профілів в осях 4-5, А, Г.
Будівля обладнується мостовим електричним краном вантажопідйомністю 5,0 т. У торці будинку у осі 1 на отм.13,660 передбачається майданчик зі сходами для обслуговування крана з прокатних профілей. Для підйому на майданчик передбачена двох маршові сходи з огорожею з прокатних профілів.
По торцях будівлі запроектовані металеві колони фахверка з прокатних швелерів постійного перетину по всій висоті будівлі. Розпірки по торцях будівлі виконані з прокатних профілів.
Прогони для панелей покриття кріпляться до несучих балок покриття.
Загальні дані
Технiчна специфiкацiя сталi
Схеми розташування металоконструкцій на відм. 0.000, +3.500, +13.660. Схема розташування металоконструкцій майданчикiв та сходiв
Схема розташування горизонтальних зв'язків покриття. Схема розташування прогонів та балок покриття. Розрiзи 8-8...11-11
Схема розташування підкранових балок на відм. +14.870. Розрiзи 1-1, 2-2, 3-3, 7-7
Розрiзи 4-4...6-6. Вузол 14
Вузли 1-5, 12, 13
Вузли 6-11
Завдання на фундаменти
Фундаменти під металеві колони каркаса - монолітні залізобетонні стовпчасті з розміром підошви 3,00х3,30м та 2,10х2,10м. Висота фундаментів – 2,40 м, відносна відмітка закладення верху фундаментів – мінус 0,330, низу фундаментів – мінус 2,730.
Ґрунти шару ІГЕ-1 - насипні ґрунти, представлені сумішшю: пісків глинистих, супісків, грудок і тонких прошарків суглинків і глин, вище УГВ – маловологі і вологі, нижче УГВ – водонасичені, злежалі, давність відсипання більше 30 років з наступними розрахунковими характеристиками: питома вага ґрунту ƔII=19,46 кН/м²; питома вага водонасиченого ґрунту ƔII=19,91 кН/м²; питома вага зваженого у воді ґрунту ƔII=10,33 кН/м²; коефіцієнт пористості е=0,59; модуль деформації Е=9,6 МПа; питоме зчеплення ґрунту в заданому стані СII=0,013 МПа; кут внутрішнього тертя φ=20°; показник плинності IL=-0,20; показник плинності в водонасиченому стані IL=0,06.
Монолітні залізобетоні фундаменти виконуються з бетону класу C16/20, W4, F100 за ДСТУ Б В.2.6-156:2010 "Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону" на сульфатостійкому цементі за ДСТУ Б В.2.7-85-99 "Цемент сульфатостійкий". Фундаменти армуються сітками із застосуванням арматурного прокату за ДСТУ 3760:2019. Робоча арматура прийнята класу А400С (гарячекатана) за ДСТУ 3760:2019 зі сталі 25Г2С.
Під фундаментами виконується підготовка з бетону класу С8/10 товщиною 100 мм з розмірами, що перевищує габарити підошви фундаменту на 100 мм в кожну сторону. По бетонній підготовці вкладається шар гідроізоляційної мембрани по типу "АКВАИЗОЛ ПЭ-3-ГР", з наступним заведенням гідроізоляції на вертикальну поверхню конструкції на 150 мм.
Основні колони каркаса кріпляться до фундаментів за допомогою фундаментних болтів М56 ДСТУ (ГОСТ) 24379.1:2008 зі сталі 09Г2С, а фахверкові - за допомогою фундаментних болтів М24 ДСТУ (ГОСТ) 24379.1:2008 зі сталі Ст3пс2, які встановлюються в фундамент до його бетонування. В фундаменти, які призначені для установки в'язевих колон, закладаються протизсувні упори, які виконуються з швелера 20 ДСТУ 3436-96 з привареними анкерами.
Після установки і вивірки опорної конструкції металевої колони виконується підлива товщиною 80 мм за допомогою бетону класу С16/20, W4 на щебні дрібної фракції під тиском, забезпечивши щільне зіткнення підливи з опорною конструкцією.
Після установки металевих колони та виконання бетонної підливи виконується обетонування опорної конструкції колон бетоном класу С16/20, W4 на дрібному заповнювачі.
Всі поверхні фундаментів, які дотичні з грунтом, покриваються бітумною мастикою МБК-Х-65 по ДСТУ БВ.2.7-108-2001 за два рази (загальна товщина покриття не менше 2,5 мм) по ґрунтовці з бітуму, розчиненого в бензині.
Зворотня засипка фундаментів виробляється місцевим ґрунтом оптимальної вологості з пошаровим (25...30 см) ущільненням ґрунту до питомої ваги γ=1,65 т/м3. Для зворотної засипки забороняється застосовувати мерзлі ґрунти і будівельне сміття. Зворотну засипку виконувати відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 "Настанова щодо проведення земляних робіт та улаштування основ і фундаментів".
Під час виконання земляних робіт необхідно передбачити заходи по збереженню природної структури ґрунту, не допускається промерзання ґрунту основи, замочування ґрунту і затоплення котловану поверхневими водами.
У місці пристрою фундаментів (на період земляних робіт) необхідно виконати водопониження, яке виконується згідно розділу ПВР.
Загальні дані
Схема розташування фундаментів каркаса і фундаментів стійок монтажних майданчиків
Фундамент монолітний Фм1
Фундамент монолітний Фм2
Фундамент монолітний Фм3, Фм4
Фундамент монолітний Фм5, Фм6
Схема розташування стрічкового фундаменту та цоколя будівлі
Схема розташування фундаментів під обладнання
Фундамент під обладнання монолітний ФОм1
Фундамент під обладнання монолітний ФОм2
Фундаменти під обладнання монолітні ФОм3...ФОм13, приямок ПРм1, канал КЛм1
Дата добавления: 03.02.2023
|
© Rundex 1.2 |
| |
